Податок на додану вартість та попередньо сплачений податок — вступ

Відповідно до Закону про ПДВ податком на додану вартість обкладаються такі операції:

• Постачання та інші послуги, які підприємець здійснює в Німеччині за винагороду у складі своєї компанії (див. приклад)

• Власне споживання (наприклад, підприємець бере товари для власного використання)

• Імпорт товарів із третіх країн (наприклад, підприємець імпортує текстиль із Азії, у зв’язку з чим необхідно сплатити податок на імпорт)

• Імпорт товарів із ЄС (наприклад, підприємець імпортує комерційні товари з     Німеччини, при цьому необхідно сплатити податок на купівлю)

Приклад:
Гуртовий продавець текстилю A продає товари у сумі 2000 євро роздрібному продавцю текстилю B. Він повинен виставити в рахунок 20% ПДВ і, таким чином, стягує 2400 євро, при цьому він повинен сплатити 400 євро як зобов’язання з ПДВ до податкової інспекції.

ПДВ утримується на кожному економічному рівні (наприклад, для виробника, постачальника, гуртового і роздрібного продавця), але через попереднє податкове відрахування він не є чинником витрат у межах підприємницького ланцюжка, а розглядається як «транзитна стаття».

Попереднє податкове відрахування

Під попередньо сплаченим податком розуміють суми ПДВ, які окремо зазначаються у рахунку іншим підприємцем.

Приклад:
Продавець текстилю B може отримати у податковій інспекції відшкодування 20% ПДВ (400 євро), який A виставив йому в рахунку як попередньо сплачений податок.

Реалізація на практиці

Спочатку підприємець визначає свій загальний ПДВ на основі своїх постачань та послуг, які він надав своїм клієнтам протягом певного періоду часу (зазвичай одного календарного місяця). Потім від цієї суми віднімаються попередньо сплачені податки протягом цього періоду. Результатом є або сума ПДВ до сплати, або — у разі переважання суми попередньо сплаченого податку — сума на рахунку.

Передумови для попереднього податкового відрахування

• Постачання або послуги, на яких базується рахунок, мають бути виконані для компанії. Це дійсно у тому разі, якщо є щонайменше 10% комерційного використання. Щодо можливого особистого використання, існує відповідна сума оподатковуваного особистого споживання.
• Постачання або інша послуга має бути вже здійснена.
• Має бути представлений рахунок (оплата рахунку є обов’язковою умовою для попереднього податкового відрахування при фактичному оподаткуванні!).
• Рахунок має відповідати вимогам законодавства. Якщо юридичні ознаки відсутні або недосконалі, це призводить до втрати попереднього податкового відрахування.
• Ідентифікаційний номер платника податків постачальника послуг має бути дійсним; необхідно виконати перевірку 2-го етапу через Finanz онлайн на дійсність.
• Відповідне постачання та послуги мають використовуватися для здійснення оподатковуваних або дійсно звільнених від податків операцій з обігу (наприклад, для постачання на експорт або всередині Співтовариства, транскордонного перевезення товарів).
• Неправильно зазначений ПДВ не дає права на попереднє податкове відрахування (наприклад, зазначений ПДВ, незважаючи на те, що податкове зобов’язання було б перевищено)

Коли виникає зобов’язання сплати ПДВ?

Підприємці, які не перевищують обліковий ліміт, зазвичай сплачують податок відповідно до отриманої винагороди. Це означає, що зобов’язання щодо сплати ПДВ виникає наприкінці місяця, в якому було отримано платіж.

Це так зване фактичне оподаткування має ту перевагу, що ПДВ не потрібно платити за непогашені борги.

Підприємці, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, мають сплачувати податки відповідно до узгодженої винагороди. У цьому випадку зобов’язання сплати ПДВ виникає наприкінці календарного місяця, в якому було здійснено постачання або іншу послугу, час отримання платежу тут не має значення (виняток: авансові платежі).

Увага:
Якщо рахунок представлений не в тому ж місяці, а в пізніший момент часу, податкове зобов’язання виникає в кінці місяця, наступного за постачанням або наданням послуги. У разі так званого дебетового оподаткування необхідно сплатити ПДВ на непогашені борги. 

Перехід податкового зобов’язання

У деяких випадках податок сплачує не постачальник послуг, і податкове зобов’язання переходить до отримувача послуги. Це особливо стосується будівельних робіт, сектору вторинної сировини, постачання мобільних телефонів, інтегральних схем, відеоігор, ноутбуків та деяких металевих виробів, а також постачання ноутбуків тощо. Крім того, податкове зобов’язання переходить, якщо постачальником послуг є іноземний підприємець, який не має постійного представництва в Австрії. Докладніше про це у відповідних брошурах.

Податкові ставки

• Звичайна податкова ставка 20%
• Знижені податкові ставки 0%, 10% та 13%

Знижені податкові ставки поширюються, серед іншого, на продукти, книги, пасажирський транспорт і проживання. Докладніше про це у брошурі «Основні випадки застосування знижених податкових ставок».

Звільнення від сплати податків

Розрізняють

• Справжнє звільнення, при якому операції звільняються від ПДВ, але зберігається право попереднього податкового відрахування. Основними випадками застосування є    експорт у треті країни.
• Несправжнє звільнення, при якому ПДВ не нараховується, і відповідно попереднє податкове відрахування неможливо здійснити. Приклади: власники малого бізнесу, страхові компанії, страхові агенти, оренда комерційних приміщень тощо.

Stand: 01.02.2022